Українська / C1
Лисичка і Журавель
Лисичка з Журавлем стали близькими друзями. Якось Лисичка запросила свого приятеля на обід:
— Приходь, любий друже! Чим хата багата, тим і пригощу.
Журавель з'явився на запрошення. Лисичка наварила каші з молоком, тонесенько розмазала її по тарілці та поставила перед гостем, ласкаво припрошуючи:
— Пригощайся, не відмовляйся! Сама варила.
Журавель раз у раз стукав дзьобом по тарілці, проте не міг підхопити жодної крихти. Натомість Лисичка лизала кашу безперешкодно й незабаром сама з'їла весь обід. Коли тарілка спорожніла, господиня попросила вибачення: більше частувати гостя було нічим.
— Дякую й за це, — промовив Журавель невеселим голосом. — А ти, подруго, завтра до мене завітай.
Лисичка охоче погодилася. Наступного дня Журавель наварив м'яса, буряків, квасолі й картоплі, нарізав усе на дрібні шматочки та склав у високу посудину з вузьким горлом. Поставивши її перед гостею, почав так само привітно припрошувати до обіду.
Лисичка понюхала: страва напрочуд добра. Спробувала просунути голову в посудину, та голова не проходила. Спробувала витягти їжу лапою — знову марно. Крутилася довкола, підскакувала то з одного боку, то з іншого, але жодна спроба не допомогла.
Журавель тим часом не байдикував: опускав дзьоб усередину й ласував шматочком за шматочком, аж поки з'їв усе до решти. Спорожнивши посудину, він перепросив Лисичку: чим хата багата, тим і рада, а нічого іншого цього разу не приготував.
Лисичка розсердилася настільки, що навіть не подякувала за гостину. Вона ж бо розраховувала наїстися на цілий тиждень, а довелося повертатися додому ні з чим. Після цього Лисичка зареклася водити дружбу з журавлями.
English summary · includes the ending
A fox and a crane become close friends. The fox invites the crane to dinner, cooks porridge with milk and spreads it very thinly across a plate. She warmly encourages her guest to eat. His long beak cannot pick up the porridge, while she easily licks it up and eats everything. She apologises because she has no more food. The crane thanks her unhappily and invites her to dinner the next day.
He cooks meat, beetroot, beans and potatoes, cuts them into small pieces and puts them in a tall pot with a narrow opening. The fox likes the smell, but cannot get her head inside or reach the food with her paw. The crane eats every piece with his long beak, then apologises too.
The fox had expected to eat enough for a week. Angry and hungry, she leaves without thanking him and decides never to be friends with cranes again.
Adapted for Lejrbål from the credited source.
Read the source