Українська / A2
Лисичка і Журавель
Лисичка і Журавель були друзями. Одного дня Лисичка запросила Журавля на обід. Вона зварила кашу з молоком і поклала її на тарілку дуже тонким шаром.
— Їж, друже! Я сама приготувала, — сказала вона.
Журавель спробував їсти. Але його довгий дзьоб не міг узяти кашу з тарілки. Лисичка легко лизала кашу і сама все з'їла.
— Вибач, більше їжі немає, — сказала вона.
Журавель сумно подякував і запросив її до себе на наступний день.
Він приготував м'ясо, буряк, квасолю і картоплю. Порізав усе на маленькі шматочки і поклав у високу посудину з вузьким отвором угорі.
Лисичка прийшла. Їжа добре пахла. Але її голова не проходила у вузький отвір. Лапою вона теж нічого не могла дістати. Журавель легко брав шматочки довгим дзьобом і все з'їв.
— Вибач, більше нічого немає, — сказав він.
Лисичка хотіла наїстися на цілий тиждень, але залишилася голодною. Вона розсердилася, навіть не подякувала за обід і пішла додому. Після цього Лисичка більше не хотіла дружити з журавлями.
English summary · includes the ending
A fox and a crane become close friends. The fox invites the crane to dinner, cooks porridge with milk and spreads it very thinly across a plate. She warmly encourages her guest to eat. His long beak cannot pick up the porridge, while she easily licks it up and eats everything. She apologises because she has no more food. The crane thanks her unhappily and invites her to dinner the next day.
He cooks meat, beetroot, beans and potatoes, cuts them into small pieces and puts them in a tall pot with a narrow opening. The fox likes the smell, but cannot get her head inside or reach the food with her paw. The crane eats every piece with his long beak, then apologises too.
The fox had expected to eat enough for a week. Angry and hungry, she leaves without thanking him and decides never to be friends with cranes again.
Adapted for Lejrbål from the credited source.
Read the source