Українська / B2
Добре торгувалось
Чумак — торговець, який возив товари возом, — ходив поміж міськими крамницями з посудиною для дьогтю. Скрізь виблискували срібло й золото, але дорогі товари його не цікавили. Він шукав дьоготь, яким змащують колеса.
Крамарі реготали з такого покупця. Чумак лише плював і переходив до іншої, ще багатшої крамниці.
Нарешті він увійшов до найбагатшої. Там сиділи два купці. Чумак сміливо привітався й запитав, чи не знайдеться в них хоч трохи дьогтю на продаж.
— Немає, немає! — засміялися купці. — Тут не дьоготь, тут самі дурні продаються!
На глузування чумак відповів так, наче почув звичайне пояснення про товари:
— То, мабуть, добре торгувалося, коли лише двоє таких гарних на продаж залишилося!
English summary · includes the ending
A travelling trader walks through a city looking for tar, a dark substance used to grease cart wheels. The shops shine with silver and gold, but these costly goods do not interest him. He asks for the simple material he needs.
The shopkeepers laugh at his question. He moves from one shop to another, each richer than the last, until he enters the richest one. Two merchants are sitting inside. He greets them politely and asks whether they have any tar for sale.
The merchants laugh and answer that they do not sell tar: only fools are sold in their shop. Their answer turns an ordinary question into a joke at the visitor’s expense.
He turns their claim against them. Business must have been very good, he replies, since only two such fine examples remain for sale. His quick answer makes the two insulting merchants themselves the unsold goods in their own joke.
Adapted for Lejrbål from the credited source.
Read the source