Українська / C1
Десять робітників
Якось я завітав до однієї жінки, яку звали Одаркою. У її хаті було напрочуд чисто й гарно: діти вмиті, одяг на них чистий, а обід уже зварений. Побачивши, скільки всього зроблено, я поцікавився, як вона встигає впоратися з усіма цими справами.
— Як же мені не встигнути! — відказала Одарка. — У мене служать аж десять добрих робітників. Вони мене слухаються: що не скажу, те й зроблять. Та ще й один одному допомагають!
Виходило, що в господині є цілий десяток слухняних помічників, які виконують її доручення і працюють разом. Тож я запитав, хто ж ці робітники, про яких вона розповідає.
— А ось вони! — засміялася Одарка й поклала на стіл свої десять пальців.
Такою була її відповідь: усі десятеро «робітників» виявилися пальцями її власних рук. Назвавши їх помічниками, Одарка жартома пояснила, як встигає і подбати про дітей, і зварити обід, і підтримувати чистоту в хаті.
English summary · includes the ending
The narrator visits a woman called Odarka. Her home is clean and pleasant, her children are washed and dressed in clean clothes, and the meal has already been cooked. Seeing that everything is ready, the visitor asks how she manages to do all the work.
Odarka answers that she has ten good workers helping her. They obey her and do whatever she tells them. They also help one another, so she can get everything done. The visitor asks who these useful workers are.
Odarka laughs and puts her ten fingers on the table. These are the workers she means: her own fingers. Her answer turns the conversation about household work into a small riddle. She has been describing the work of her own hands as if she had a team of servants. The story ends as she shows the visitor what she means.
Adapted for Lejrbål from the credited source.
Read the source